Сліпий зір розкриває давні таємниці мозку (+ відео)

labirint Схоже на шарлатанство, але це медичний феномен. Людина, визнана на 100 % сліпою, проходить лабіринт з перешкодами. Не за слухом і не на дотик. Сам пацієнт стверджує, що при цьому не бачить зовсім нічого, а тільки інтуїтивно відчуває, куди потрібно зробити крок. Медики пояснюють- перед нами все ж специфічна форма зору, але працює вона на підсвідомому рівні.

Спочатку ми ставилися до цього повідомлення з недовірою. Вже скільки ми бачили ” екстрасенсів “, що знаходять щось із зав’язаними очима. Пригадується, зокрема, шоу з дамою, яка відчуває кольори руками. Туманна історія, офіційною наукою так і не розшифрована.

Тільки новий герой ніскільки не претендує на екстрасенсорність або шосте відчуття. 56-річний житель Бурунді, відомий під ” кодом” TN, не шукає слави. Навіть на ролику, знятому в ході експерименту, обличчя його завуальовано спецефектом.

Будучи лікарем, TN і сам розуміє: ми маємо справу з якоюсь погано дослідженою прихованою можливістю мозку. Тільки і всього. Але для вчених, які вивчають його феномен, це ” тільки й того”- справжнє диво природи.

Але перш ніж розповісти про сенсаційні досліди з TN, потрібно пояснити, яким видом сліпоти він страждає. Через два інсульти у нього повністю знищена зорова кора в обох півкулях, хоча інші відділи мозку залишилися практично недоторканими. Очі ж TN здорові й продовжують відправляти сигнали в мозок, але там їх нема чому переробляти.

Медикам відомо чимало пацієнтів зі схожим діагнозом. Проте зазвичай страждає лише зорова кора в одній з півкуль і, відповідно, пропадає зір на одному з очей. TN же сліпий на обидва ока і є першою людиною з таким ушкодженням, описаним в науковій літературі. Причому відсутність активності в його зоровій корі підтверджена томографією, так що “та він же підглядав ! “- Не проходить.

TN унікальний? Не зовсім. І це-то якраз робить його випадок особливо цінним для науки.

Справа в тому, що медикам давно відомий феномен сліпого зору (blindsight), спостережуваний у

Первичная визуальная кора – то, чем мы видим на самом деле. Без неё глаза бесполезны. Как считалось до сих пор… (иллюстрация с сайта wikipedia.org)

Первинна візуальна кора- те, чим ми бачимо насправді. Без неї очі марні. Як вважалося досі… (ілюстрація з сайту wikipedia.org)

пацієнтів зі схожим ураженням головного мозку.

Полягає він в наступному: люди демонструють (в дослідах зі строго контрольованими умовами) якісь відгуки на візуальні подразники, при тому що стверджують- нічого не видно.

Наприклад, пацієнтам з відсутнім зором на одному оці показують у ” мертвому полі ” різні предмети. І пацієнти розпізнають їх відсутність або наявність, інколи навіть відрізняючи велике О від Х. Причому самі піддослідні пояснюють, що просто ” ворожать всліпу”, ось тільки відсоток вірних відповідей виявляється вищою, ніж з теорії ймовірності.

Вчені міркують : у феномені сліпого зору ми маємо справу з найпростішої обробкою зорової інформації поза зорової кори, сигнали йдуть в обхід і задіюють якісь найдавніші ділянки мозку, які зазвичай невживані.

Причому відбувається це на несвідомому рівні, але візуальна інформація, нехай і в примітивному вигляді, впливає на вибір людини. Хоча в плані зорових відчуттів- перед нею суцільна чорнота. Тобто предмети як такі свідомо людина не бачить, але відчуває їх.

Здібності TN давно привернули увагу дослідників. У 2004-му ми розповідали про неназваного сліпого пацієнта, здатного розрізняти емоційні вирази обличчя людей, не сприймаючи їх візуально (тобто в його мозку був лише ” чорний екран “).

Мова тоді йшла саме про TN. І навіть вів той давнє дослідження той же самий учений, що й нинішнє,- Алан Пегна (Alan Pegna) з госпіталю університету Женеви (Hopitaux Universitaires de Geneve).

Сегодня многие слепые люди в свои
х передвижениях по городу вынуждены полагаться на изощрённые технические средства, обученных собак или простую белую трость. Но что если феномен слепого видения можно тренировать и развивать? Некоторым он может дать шанс на чуть более самостоятельное существование, полагают исследователи, хотя настоящего зрения никогда не заменит (фото с сайта mailonsunday.co.uk).

Сьогодні багато сліпі люди в своїх пересуваннях по місту змушені покладатися на витончені технічні засоби, навчених собак або просту білу тростину. Але що якщо феномен сліпого бачення можна тренувати і розвивати ? Деяким він може дати шанс на трохи більше самостійне існування, вважають дослідники, хоча справжнього зору ніколи не замінить (фото з ??сайту mailonsunday.co.uk).

Тепер разом з Беатріс де Гельдер (Beatrice de Gelder) з університету Тілбург (Tilburg University) і рядом колег з різних країн Алан попросив TN відставити убік свою паличку і спробувати “просто” пройти по коридору.

“Спочатку він нервував, сказав, що він не зможе зробити цього, бо сліпий “,- згадує де Гельдер. Але все ж сліпа людина бездоганно пройшов маршрут, лавіруючи між стіною і штативом від камери, різноманітними дрібними предметами, розкиданими по підлозі.

TN дивився вниз. Він нічого не бачив свідомо, але якимось почуттям дізнавався перешкоди. Після подвійного проходження коридору вчені нагородили свого підопічного оплесками. Цікаво, що сам TN, коли йому пояснили, що він тільки що зробив (адже про перешкоди йому заздалегідь не повідомили),- був дуже здивований.

Може, це ехолокація ? Відгуки кроків і навіть власного дихання могли б підказати сліпому, де знаходяться предмети.

Беатріс стверджує- це не відповідь. Справа в тому, що ехолокація погано працює з малими предметами. Іншими словами, наявність такого ” ??звукового зору “, мабуть, допомогла б TN не врізатися в стіну, але не обійти лежачу на підлозі книгу.

Один з фахівців із сліпого зору, який не брав участь в даній роботі, коментує : “Схоже, в реальному світі ми можемо використовувати сигнали в мозку, які абсолютно не усвідомлюємо “. Можливо, мова йде про древніх відділах мозку, зазвичай не задіяних у такій незвичайній якості. Але які шляхи тут використовуються- ще неясно.

Магнитно-резонансная томография мозга TN подтвердила двухстороннее разрушение визуальной коры (левая группа снимков), но зато показала не вполне обычное распределение волокон в мозолистом теле (справа) (иллюстрация Beatrice de Gelder et.al.).

Магнітно-резонансна томографія мозку TN підтвердила двостороннє руйнування візуальної кори (ліва група знімків), але зате показала не цілком звичайний розподіл волокон в мозолистом тілі (праворуч) (ілюстрація Beatrice de Gelder et.al.).

Дослідники говорять про “давньої, ” сирий ” формі бачення, схожу з нашою реакцією на летить в обличчя (ми ухиляємося до того, як розглянемо його). А ще- про те, що ми самі, зрячі, в багатьох ситуаціях діємо, підкорюючись якимсь підсвідомим мотивів, про які не замислюємося.

У деяких випадках такі поведінкові відгуки можуть бути пов’язані з візуальними відчуттями, але не тими, які “як на екрані ” показує нашій свідомості зорова кора.

Деталі нового досвіду розкриває стаття його авторів у журналі Current Biology. І ця наукова робота являє собою разючий контраст з історією відчуває кольори пальцями: та до себе вчених на гарматний постріл не підпускала.

TN же, за словами Пегні, інтерес до дослідження самого себе і дуже хоче допомогти вченим зрозуміти феномен сліпого зору. А от наскільки ці знання допоможуть іншим сліпим людям з аналогічним діагнозом- можна тільки гадати.

Матеріал надано інтернет- журналом MEMBRANA (www.membrana.ru)

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.